сюзерен
СЮЗЕРЕН, а, ч . 1. За часів феодалізму в Західній Європі - великий феодал-сеньйор, що був господарем над васалами. Чемно вклонившись, він схилив коліно перед своїм сюзереном і побожно припав до його руки (Тулуб, Людолови, І, 1957, 272); Виходячи з своїх особистих інтересів, Вишневецький досить часто міняв сюзеренів і легко переходив то під владу польського короля, то під владу російського царя (Наука.., 8, 1967, 46).
2. У міжнародному праві - держава, стосовно до якої інші перебувають у васальній залежності.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сюзерен | сюзерени |
Родовий | сюзерена | сюзеренів |
Давальний | сюзеренові, сюзерену | сюзеренам |
Знахідний | сюзерен, сюзерена | сюзерени, сюзеренів |
Орудний | сюзереном | сюзеренами |
Місцевий | на/у сюзерені | на/у сюзеренах |
Кличний | сюзерене | сюзерени |