сяг
СЯГ, а, ч., діал . 1. Сажень (у 3 знач.). - Бачиш оту гору? Сеї ночі маєш увесь ліс зрубити [зрубати] й дерево скласти в сяги (Три золоті сл., 1968, 72); Він зупинився в брамі і, вишукавши собі зовсім темне місце між парканом і сягом дров, що стояв на подвір'ю [подвір'ї], заховався і почав ждати (Фр., VII, 1951, 412).
2. Сягання. Минув і рік моєї крилатої молодості, з якою добре мені, яка сягом своїх крил рада б обняти все... (У. Кравч., Вибр., 1958, 371).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сяг | сяги |
Родовий | сяга | сягів |
Давальний | сягові, сягу | сягам |
Знахідний | сяг | сяги |
Орудний | сягом | сягами |
Місцевий | на/у сягу | на/у сягах |
Кличний | сягу | сяги |