тенсю
ТЕНСЮ, невідм., ж. Центральна укріплена башта в замку японського феодала-даймьо; піднесена на масивний цоколь, вона складалася з кількох (до семи) ярусів з виступаючими дахами і фронтонами; набула поширення з 2-ї половини XVI ст.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тенсю | тенсю |
Родовий | тенсю | тенсю |
Давальний | тенсю | тенсю |
Знахідний | тенсю | тенсю |
Орудний | тенсю | тенсю |
Місцевий | на/у тенсю | на/у тенсю |
Кличний | тенсю | тенсю |