термінал
ТЕРМІНАЛ, -а, ч. 1. міф. Римське божество меж та кордонів. 2. У транспортних мережах – пункт посадки/висаджування пасажирів, навантаження/вивантаження вантажів. // Частина порту, призначена для обробки контейнерних і пакетованих вантажів. 3. Кінцева частина деякої системи, яка забезпечує зв’язок системи із зовнішнім середовищем. 4. Пристрій у складі комп’ютера, який служить для обміну інформаційними даними між користувачем і комп'ютером. // У комп'ютерних мережах – будь-який пристрій, що є джерелом або одержувачем даних. ** Головний термінал – термінал, з якого можливе виконання привілейованих функцій керування. Мережевий термінал – термінал, що взаємодіє з комунікаційною мережею. 5. Комплекс споруд і обладнання для накопичення і зрідження газу. 6. Вокзал. 7. У мобільних мережах – абонентський телефон (на противагу комутаційному обладнанню мережі). 8. У системах прийому платежів платіжний термінал використовується для взаємодії користувача з системою, причому операцію здійснює користувач картки. ** Банківський термінал – пристрій, призначений для здійснення операцій з використанням платіжної картки (видача готівки, завантаження платіжних інструментів, доступ до рахунку завантаження). Платіжний термінал – програмно-технічний комплекс, призначений для приймання електронних платежів за допомогою платіжної картки; їх встановлюють здебільшого в торговельних підприємствах, підприємствах побутового обслуговування тощо; дає змогу оплачувати товари і послуги без використання готівки. Торговельний термінал – пристрій, призначений для виконання процедури авторизації із застосуванням платіжної картки та, як правило, друкування розрахункового документа.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | термінал | термінали |
Родовий | термінала | терміналів |
Давальний | терміналові, терміналу | терміналам |
Знахідний | термінал | термінали |
Орудний | терміналом | терміналами |
Місцевий | на/у терміналі | на/у терміналах |
Кличний | термінале | термінали |