тицятися
ТИЦЯТИСЯ, яюся, яєшся і рідше ТИЦЬКАТИСЯ, аюся, єшся, недок., ТИЦЬНУТИСЯ, нуся, нешся, док., розм . 1. Натикатися, наштовхуватися на кого-, що-небудь (під час руху, пересування). «Москвич».. незадоволено гарчав, шарпався і тицявся своїм тупорилим передом куди хотів (Зар., На світі, 1967, 8); Чайка [рядовий] ніяк не може добрати кроку з сержантом, тицяється йому в широку спину, відстає, губиться в божевільній пітьмі (Загреб., Шепіт, 1966, 345).
2. Рвучко притулятися до кого-, чого-небудь, утикатися, зариватися (головою, лицем, носом і т. ін.) у щось. Стара мовчки схопила тоді кочергу,.. махнула нею щосили, ударила Леся по голові.. Лесь тицьнувся обличчям просто в діда й затих (Ю. Янов., І, 1954, 116).
3. Метушливо кидатися куди-небудь. Пошарпаний, потовчений, закіптюжений, Сивоок тицявся то в одну пожежу, то в другу, когось рятував (Загреб., Диво, 1968, 187); Він шкутильгнув був до поліцая, і той не витримав палаючого погляду офіцера, зніяковіло оглянувся, тицьнувся з дороги в сніг (Збан., Єдина, 1959, 76).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тицяюся | тицяємося |
2 особа | тицяєшся | тицяєтеся |
3 особа | тицяється | тицяються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тицятимуся | тицятимемося |
2 особа | тицятимешся | тицятиметеся |
3 особа | тицятиметься | тицятимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | тицявся | тицялися |
Жіночий рід | тицялася | |
Середній рід | тицялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тицяймося | |
2 особа | тицяйся | тицяйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | тицяючись | |
Минулий час | тицявшись |