товстомордий
ТОВСТОМОРДИЙ, а, е. 1. Який має велику, товсту морду, з товстою мордою (про тварину).
2. розм. Який має товсте, м'ясисте обличчя, з товстим обличчям (про людину). - Ах ти ж, бугаю товстомордий. Та що це за життя таке настало? На землі не сиди, бо земля панська. Робити не смій, бо пани цехмістри не дозволяють (Тулуб, Людолови, І, 1957, 141).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | товстомордий | товстоморда | товстоморде | товстоморді |
Родовий | товстомордого | товстомордої | товстомордого | товстомордих |
Давальний | товстомордому | товстомордій | товстомордому | товстомордим |
Знахідний | товстомордий, товстомордого | товстоморду | товстоморде | товстоморді, товстомордих |
Орудний | товстомордим | товстомордою | товстомордим | товстомордими |
Місцевий | на/у товстомордому, товстомордім | на/у товстомордій | на/у товстомордому, товстомордім | на/у товстомордих |