торований
ТОРОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до торувати. * Образно. Пішов [Рисьо] в життя не торованим розумними людьми чесним шляхом, а бічним, кривулястим (Мельн., До раю.., 1961, 58); Будуть вчитись [хлопці], трудитись у дні і світанки, Торувати ніким не торовану путь, І Вітчизні усе віддадуть до останку, І з Вітчизною горді до сонця зростуть (Шпорта, Ти в серці.., 1954, 64); // у знач. прикм. Мотоцикли тим часом уже виїхали знову на торований грунт і були вже зовсім близько від Сахно (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 66).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | торований | торована | тороване | торовані |
Родовий | торованого | торованої | торованого | торованих |
Давальний | торованому | торованій | торованому | торованим |
Знахідний | торований, торованого | торовану | тороване | торовані, торованих |
Орудний | торованим | торованою | торованим | торованими |
Місцевий | на/у торованому, торованім | на/у торованій | на/у торованому, торованім | на/у торованих |