трагічно
ТРАГІЧНО. Присл. до трагічний. - Ой, мати божа! - тихо промовив Бонковський, приклавши трагічно руку до серця й підвівши солодкі очі до неба (Н.-Лев., III, 1956, 58); Він любив висловлюватися абстрактно і трагічно високим стилем (Кир., Вибр., 1960, 209); Другим разом його проект знищення Врангеля мало не закінчився трагічно для нього самого (Ю. Янов., II, 1958, 234); // у знач. присудк. сл. - Панно Галино, - почав я, зібравшись на силі і навіть силкуючись усміхнутись, - не так уже все це трагічно, як вам здається (Л. Укр., III, 1952, 686).