транквілізатор
ТРАНКВІЛІЗАТОР, -у, ч. Психотропний лікарський препарат, що знімає нервове збудження, діє заспокійливо, усуває або пом'якшує невротичні прояви, страх, тривогу, емоційне напругу, розлади сну.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | транквілізатор | транквілізатори |
Родовий | транквілізатора | транквілізаторів |
Давальний | транквілізаторові, транквілізатору | транквілізаторам |
Знахідний | транквілізатор | транквілізатори |
Орудний | транквілізатором | транквілізаторами |
Місцевий | на/у транквілізаторі | на/у транквілізаторах |
Кличний | транквілізаторе | транквілізатори |