трапеція
ТРАПЕЦІЯ, ї, ж . 1. мат. Чотирикутник, у якому дві протилежні сторони (основи) паралельні, а дві інші (бічні) - не паралельні. Паралельні сторони трапеції називаються її основами, непаралельні - боками (Геом., І, 1956, 58); // Про те, що схоже на цю геометричну фігуру. Недалеко від шляху миготіла зоряна трапеція. Самої вишки в темряві було не видно. Але електричні лампочки світилися в небі, ніби спущена на парашуті велетенська люстра (Цюпа, Краяни, 1971, 362).
2. спорт. Гімнастичний прилад, що складається з горизонтальної поперечки, підвішеної на двох тросах або мотузках. Юрко пішов у фізкультурний зал, де на трапеціях і брусах справлялися школярі (Донч., Ю. Васюта, 1950, 72); Акробати бігали по канатах і дротах над юрбою, вигиналися на трапеціях (Тулуб, Людолови, II, 1957, 290).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | трапеція | трапеції |
Родовий | трапеції | трапецій |
Давальний | трапеції | трапеціям |
Знахідний | трапецію | трапеції |
Орудний | трапецією | трапеціями |
Місцевий | на/у трапеції | на/у трапеціях |
Кличний | трапеціє | трапеції |