тримісний
ТРИМІСНИЙ, а, е. Який має три місця. Глоба замовив на дев'ять годин ранку завтрашнього дня маленького тримісного човна (Собко, Скеля.., 1961, 92); У Радянському Союзі на орбіту супутника Землі новою потужною ракетою-носієм вперше в світі виведений тримісний пілотований космічний корабель «Восход» (Рад. Укр., 13.Х 1964, 1).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | тримісний | тримісна | тримісне | тримісні |
Родовий | тримісного | тримісної | тримісного | тримісних |
Давальний | тримісному | тримісній | тримісному | тримісним |
Знахідний | тримісний, тримісного | тримісну | тримісне | тримісні, тримісних |
Орудний | тримісним | тримісною | тримісним | тримісними |
Місцевий | на/у тримісному, триміснім | на/у тримісній | на/у тримісному, триміснім | на/у тримісних |