троглодит
ТРОГЛОДИТ, а, ч . 1. Первісна печерна людина, яка не вміла будувати житла. Над усім тяжіла незаймана природа. Таких ночей боялася первісна людина. В такий час троглодит творив недобрих богів (Трубл., І, 1955, 121); // Взагалі людина, житлом якої є печера. Небагато на світі міст, мешканцями яких є троглодити (грецькою мовою - «люди, що живуть у печерах»). Одним з них є Калаа Матмата в південному Тунісі (Наука... 12, 1965, 53).
2. перен. Про некультурну, відсталу, грубу людину. Я не знав, як же мені розтлумачити національне питання цьому троглодитові національної самопихи і майстрові поневолення інших націй (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 32); - Ну й троглодит! Думав, його по голівці погладять за угроблений елеватор (Мур., Свіже повітря.., 1962, 111); І казяться, лютують людомори - життя, народів, миру вороги, у фраках троглодити, а не люди... (Гонч., Вибр., 1959, 232).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | троглодит | троглодити |
Родовий | троглодита | троглодитів |
Давальний | троглодитові, троглодиту | троглодитам |
Знахідний | троглодита | троглодитів |
Орудний | троглодитом | троглодитами |
Місцевий | на/у троглодиті, троглодитові | на/у троглодитах |
Кличний | троглодите | троглодити |