трохеїчний
ТРОХЕЇЧНИЙ, а, е, поет. Стос. до трохея. Трохеїчний ритм домінує в українських народних піснях. Рідшим є вже ритм ямбовий і анапестичний (Муз. праці, 1970, 38).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | трохеїчний | трохеїчна | трохеїчне | трохеїчні |
Родовий | трохеїчного | трохеїчної | трохеїчного | трохеїчних |
Давальний | трохеїчному | трохеїчній | трохеїчному | трохеїчним |
Знахідний | трохеїчний, трохеїчного | трохеїчну | трохеїчне | трохеїчні, трохеїчних |
Орудний | трохеїчним | трохеїчною | трохеїчним | трохеїчними |
Місцевий | на/у трохеїчному, трохеїчнім | на/у трохеїчній | на/у трохеїчному, трохеїчнім | на/у трохеїчних |