троюдитися
ТРОЮДИТИСЯ, диться, недок., розм. Зазнавати подразнення, запалення і т. ін.; ятритися. * Образно. - Може б, якось заспокоїлася з часом, може б, навіть і забула (в наші часи якось не випадає вірити в вічну любов!), якби не тії ролі з їх брехнею і правдою, а так рана раз у раз троюдилась... (Л. Укр., III, 1952, 705).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | троюджуся | троюдимося |
2 особа | троюдишся | троюдитеся |
3 особа | троюдиться | троюдяться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | троюдитимуся | троюдитимемося |
2 особа | троюдитимешся | троюдитиметеся |
3 особа | троюдитиметься | троюдитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | троюдився | троюдилися |
Жіночий рід | троюдилася | |
Середній рід | троюдилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | троюдьмося | |
2 особа | троюдься | троюдьтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | троюдячись | |
Минулий час | троюдившись |