трояк
ТРОЯК, а, ч., розм. 1. Те саме, що троячка. Підійшов [Кесар] до пузатого комода, відкрив шухляду. Порився серед якихось ганчірок, витягнув цілу пачку трояків. У Миколи дух перехопило - він і вдома не бачив відразу стільки грошей (Збан., Курил. о-ви, 1963, 31).
2. Те саме, що третяк 1. Місяць марець з трояка бика ріг збиває (Номис, 1864, № 412).
3. Те саме, що тройка 1. Програвши в карти далеко за північ, чиновник став прощатись. Перед рундуком стояв уже трояк самих кращих поштових коней (Мирний, І, 1949, 389).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | трояк | трояки |
Родовий | трояка | трояків |
Давальний | троякові, трояку | троякам |
Знахідний | трояк | трояки |
Орудний | трояком | трояками |
Місцевий | на/у трояку | на/у трояках |
Кличний | трояку | трояки |