труїтися
ТРУЇТИСЯ, труюся, труїшся, недок . 1. Приймаючи отруту, позбавляти себе життя. - Ну, а з чого ж ти, дочко, живеш? - Ходжу де підлоги мити, шмаття перу. Не знаю, що далі буде, та думаю так, ще ні труїтися не буду - дітей не посиротю [посирочу], та й на Катеринівську нехай не виглядають (Головко, II, 1957, 371); // Зазнавати шкідливої дії отрути, отруйної речовини тощо. Він не палив. У нього труїться організм від тютюну, як пояснив він (Досв., Вибр., 1959, 332); Довгождана пилюка квітневих доріг! Уперше в цьому році закурилася ти над військами. Не та, що роз'їдала нам очі в 41-му, не та, якою ми труїлись тоді в українських спраглих степах! (Гончар, III, 1959, 298); // перен. Зазнавати дії, впливу чогось грубого, руйнівного. Чи, то осінні настрої в природі, чи одноманітність будівнича, - немов труїлися почуття і хворобливим ниттям оповивалось серце (Ле, Міжгір'я, 1953, 216).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | труюся | труїмося |
2 особа | труїшся | труїтеся |
3 особа | труїться | труяться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | труїтимуся | труїтимемося |
2 особа | труїтимешся | труїтиметеся |
3 особа | труїтиметься | труїтимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | труївся | труїлися |
Жіночий рід | труїлася | |
Середній рід | труїлося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | труїтїймося | |
2 особа | труїтїйся | труїтїйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | труячись | |
Минулий час | труївшись |