тріскіт
ТРІСКІТ, коту, ч . Те саме, що тріск. Раптом він зрозумів, чого йому страшно, зрозумів, що значить оцей глухий гуркіт у хмарі, грізніший і важчий від тріскоту громів та реву бурі (Фр., IV, 1950, 338); Мисливець перезарядив рушницю і швидко попрямував до неї [печери]. Але не встиг зробити й кроку, як у лісі почувся тріскіт гілок і вовче виття (Наука.., 10, 1974, 54); Із тріскотом відчинилися двері.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тріскіт | тріскоти |
Родовий | тріскоту | тріскотів |
Давальний | тріскотові, тріскоту | тріскотам |
Знахідний | тріскіт | тріскоти |
Орудний | тріскотом | тріскотами |
Місцевий | на/у тріскоті | на/у тріскотах |
Кличний | тріскоте | тріскоти |