тріщати
ТРІЩАТИ, щу, щиш, недок . 1. Утворювати тріск при появі тріщини, тріщин, лопаючись, розламуючись, розриваючись на частини. Човни і байдаки палали, Соснові пороми тріщали (Котл., І, 1952, 103); Роман йшов навскоси через городи, поміж соняшниками та кукурудзою. Соняшники гнулись, кукурудза аж тріщала під його ногами (Н.-Лев., VI, 1966, 314); Раз Лев пішов поживи розглядать Та у тенета і піймався. Рвонув він раз - тенета не тріщать; Удруге, втретє - ні... (Гл., Вибр., 1951, 26); Десь спішно дзвеніла сокира; десь наступили на дошку, й вона тріщала як скажена, не хотячи ламатися (Хотк., І, 1966, 105); Мундир був тісний і короткий, від нього набрякала шия, різало під пахвами і спирало подих. Коли Гошка ворушився, шви тріщали і розповзалися (Тют., Вир, 1964, 419); // Видавати тріск або звук, схожий на тріск, під дією вогню, морозу і т. ін. У нас у грубці дрова І палають, і тріщать (Щог., Поезії, 1958, 187); На морозі тріщать дерева (Воронько, Славен мир, 1950, 33); - Морози давлять - аж тили тріщать (Тют., Вир, 1964, 513); // безос. Про дію сильного морозу. Не к різдву йде, а к великодню: уночі тріщить, а вдень плющить (Номис, 1864, № 518); // Діючи, утворювати різкі, сухі звуки, що нагадують тріск (про зброю, механізми тощо). Над дібровою звідусіль вилося та шугало сполохане птаство. А рушниці бахкали та тріщали то в одній місцині, то в другій (Н.-Лев., VII, 1966, 92); А звалу - тріщать кулемети, Гармати фугасними б'ють (Криж., Срібне весілля, 1957, 273); Час від часу дзвонив телефон, безперестанку тріщала друкарська машинка (Панч, О. Пархом., 1939, 109); Тріщать підземні телефони, пронизливо виють сигнальні сирени (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 7); // безос. На горищі ревіло і тріщало, неначе дах зривало з хати (Стор., І, 1957, 352); // Сповнюватися звуками, що нагадують тріск. Тріщить площа, стріляють гори, а зорі над нами такі великі, наче ракети (Коцюб., III, 1956, 412); Все село тріщало від пострілів (Цюпа, Грози.., 1961, 174); // безос. [Ольга:] Треба зараз же покласти її [Ганю] в ліжко. [Ганя:] Знову тріщить... Ой, як тріщить кругом... Тату... (Корн., II, 1955, 169); // Видавати короткі, різкі й сухі звуки, схожі на тріск (про птахів, комах); скрекотати, сюрчати. І поки тлітимуть скіпки Під таганком, сиди.. Та й причувайся, як пташки Почнуть тріщати одностайно (Щог., Поезії, 1958, 302); Синиця, мов з ким лаялась, стрибала-тріщала (Мирний, І, 1954, 174); .У травах тріщали коники (Дмит., Наречена, 1959, 137).
Мороз [аж] тріщить; Морози тріщать - дуже сильний, лютий мороз. Тихого та ясного ранку виїздили ми з села, а мороз аж тріщить (Вовчок, І, 1955, 118); Навколо біло, морози тріщать, а в їхній, шкільній оранжереї, все квітує, живе, сміється, тішить очі (Збан., Курил. о-ви, 1963, 228); Полум'я (вогонь) тріщить (тріщало, тріщав) - про звуки, якими супроводжується горіння. Огонь в печі палав: полум'я гуло та тріщало (Н.-Лев., III, 1956, 73); В печі тріщав вогонь та сичав борщ (Коцюб., І, 1955, 78).
@ Їсть (їдять і т. ін. ), аж за вухами тріщить - те саме, що Їсть (їдять i т. ін. ), аж за вухами лящить (див. вухо). Їв Іван, аж за вухами тріщало (Фр., III, 1950, 143); Тиснути (стиснути i т. ін. ) кого, що, аж кістки (кості) тріщать див. кістка, кість; Цвіркуни тріщать в голові у кого - з'являються легковажні думки, бажання у кого-небудь. Забалакається [Хівря] з парубком - забудеться за діло.. Тож якраз був час, коли почали Хіврі в голові цвіркуни тріщати (Григ., Вибр., 1959, 102).
2. чим. Утворювати короткі, різкі, сухі звуки, ламаючи, роздушуючи, розгризаючи що-небудь. Хлопці біля вогню заводять «Комара». Далі з гомоном розбігаються по лісі. Згукуються, тріщать паліччям (Вас., III, 1960, 111); Черниш ішов темний, як ніч. Тріщав чобітьми по зелених крижаних шпичаках (Гончар, III, 1959, 233); Вони відкрили сундук, розломили навпіл смажену курку і стали їсти її з великим апетитом.. Сонний голос сказав: - Перестаньте тріщати кістками. У мене неврастенія (Тют., Вир, 1964, 54).
3. перен., розм. Швидко, безупинно говорити. - І тіточко, і голубочко, пошийте мені щоякнайшвидше.. - Та не тріщи, сороко, бачиш, скілько роботи (Григ., Вибр., 1959, 255); - Нехай буде й так! Я візьму й лисих. А сивобородих складемо в архів та й двері запечатаємо: цих і я не хочу. Я накликала таких Юпітерів Олімпійських, що ви з дива вмрете або... або... заміж підете, - тріщала й реготалась весела безробітня удовиця (Н.-Лев., VI, 1966, 33).
4. перев. від кого - чого, перен. Бути переповненим чим-небудь, рідше ким-небудь. - Одружись, Іване, бери Пастухівну - заможна!.. аж скриня тріщить, вона тільки не признається... (Барв., Опов.., 1902, 10); Тріщать од збіжжя в Опанаса Засіки, клуні і токи (Г.-Арт., Байки.., 1958, 127); Міщанські двори тріщать від постояльців (Гончар, Таврія, 1952, 33).
5. у сполуч. із сл. спина, шкура і т. ін., перен., розм. Дуже напружуватися, надриватися від перевантаження, тяжкої праці. - Впряглись [дядьки] у господарство, аж шкура тріщить (Стельмах, II, 1962, 283); - Земля одна, а хазяїв коло неї аж два. Один свій, колгоспний, а другий з емтеес. От вони й тягаються, а горби в нас тріщать... (Кучер, Трудна любов, 1960, 55).
@ Голови тріщить; У голові тріщить (безос.): а) дуже болить голова у кого-небудь; відчувається сильний головний біль. Блідий, дрібно тремтячи, Давид провів по чолі рукою: аж голова тріщить, як ото вчадієш (Головко, II, 1957, 23); Сиволап прокинувся раптово, наче його хтось штовхнув.. В роті було погано, шалено калатало серце, тріщала голова. Вчора він знову пив (Ткач, Плем'я.., 1961, 56); Крякання, кудкудакання, цвірінькотіння зливаються в один невгамовний хор, від якого голова тріщить... (Грим., Незакінч. роман, 1962, 299); [Романюк:] Вибачайте, прийму пірамідон. Дуже в голові тріщить. (Відкрив коробочку, взяв таблетку.) (Корн., II, 1955, 193); б) хто-небудь має багато клопоту, турбот, вражень. Так багато діла, що аж голова тріщить (Номис, 1864, № 10045); Голова тріщала від нових понять про світ і людей (Ле, Міжгір'я, 1953, 71); Хочу (хочуть і т. ін. ) їсти, аж шкура тріщить; Хочеться їсти, [аж] шкура тріщить, безос. - про сильне почуття голоду. - Мамо, давайте хоч шматок сала та хліба! Їсти так хочу, що аж шкура тріщить (Н.-Лев., III, 1956, 48); - Шкура тріщить - їсти хочеться (Головко, І, 1957, 453); Чуби тріщать у кого - когось б'ють, карають; хтось зазнає неприємностей. Всі вони так - вигадають що-небудь, вимудрують, а потім у нас чуби тріщать (Збан., Переджнив'я, 1960, 294).
6. перен. Дуже слабнути. Накидаюсь на роботу, горю, а здоров'я тріщить і сили вичерпуються (Коцюб., III, 1956, 369); // Бути напередодні краху, розвалу, зникнення. В Берліні над рейхстагом уже майорів радянський червоний стяг. Від краю до краю тріщала фашистська імперія (Гончар, III, 1959, 387); Груні видно - тріщать давньовічні звичаї (Горд., II, 1959, 202).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тріщу | тріщимо |
2 особа | тріщиш | тріщите |
3 особа | тріщить | тріщать |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тріщатиму | тріщатимемо |
2 особа | тріщатимеш | тріщатимете |
3 особа | тріщатиме | тріщатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | тріщав | тріщали |
Жіночий рід | тріщала | |
Середній рід | тріщало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тріщімо | |
2 особа | тріщи | тріщіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | тріщячи | |
Минулий час | тріщавши |