турячий
ТУРЯЧИЙ, а, е. Прикм. до тур2. Ніщо не порушувало спокою турячого царства, бо не мав сюди приступу жоден хижий звір (Загреб., Диво, 1968, 60); За часів Київської Русі турячі роги.. завжди були вельми майстерно оправлені золотом або сріблом і використовувалися як святкові посудини для вина (Нар. тв. та етн., 1, 1969, 74).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | турячий | туряча | туряче | турячі |
Родовий | турячого | турячої | турячого | турячих |
Давальний | турячому | турячій | турячому | турячим |
Знахідний | турячий, турячого | турячу | туряче | турячі, турячих |
Орудний | турячим | турячою | турячим | турячими |
Місцевий | на/у турячому, турячім | на/у турячій | на/у турячому, турячім | на/у турячих |