удосконалювання
УДОСКОНАЛЮВАННЯ (ВДОСКОНАЛЮВАННЯ), я, с. Дія за знач. удосконалювати і удосконалюватися. Москвичі передають українцям свій досвід організації та удосконалювання виробництва (Тич., III, 1957, 296); Формування і вдосконалювання психіки відбувається на основі розвитку кори великих півкуль і за безпосередньою їх участю (Шк. гігієна, 1954, 50).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | удосконалювання | удосконалювання |
Родовий | удосконалювання | удосконалювань |
Давальний | удосконалюванню | удосконалюванням |
Знахідний | удосконалювання | удосконалювання |
Орудний | удосконалюванням | удосконалюваннями |
Місцевий | на/у удосконалюванні | на/у удосконалюваннях |
Кличний | удосконалювання | удосконалювання |