уласкавлювати
УЛАСКАВЛЮВАТИ (ВЛАСКАВЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., УЛАСКАВИТИ (ВЛАСКАВИТИ), влю, виш; мн. уласкавлять; док., перех., розм. Ласкою, умовлянням спонукати згодитися на щось, із чимсь, схиляти на свій бік. Він утрете спитався її, і благав, і власкавлював, і всю образу попередню, відмови давні вважав уже за добре (Вовчок, Вибр., 1937, 162); От до того царя і вдалася покірно Юнона, - Еоле! Владі твоїй господар людей і безсмертних Хвилі віддав - і власкавлювать їх, і здіймати вітрами (Зеров, Вибр., 1966, 223); Тільки заздалегідь добре заплативши попові за хрестини, можна було його власкавити: дочка буде не Євпистимія чи Каздоя, а просто Марія (Донч., VI, 1957, 53); - Ця корова з норовом.. З незвички затримала молоко. Ніяк не могла її уласкавити (Горд., Цвіти.., 1951, 40).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уласкавлюю | уласкавлюємо |
2 особа | уласкавлюєш | уласкавлюєте |
3 особа | уласкавлює | уласкавлюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уласкавлюватиму | уласкавлюватимемо |
2 особа | уласкавлюватимеш | уласкавлюватимете |
3 особа | уласкавлюватиме | уласкавлюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | уласкавлював | уласкавлювали |
Жіночий рід | уласкавлювала | |
Середній рід | уласкавлювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уласкавлюймо | |
2 особа | уласкавлюй | уласкавлюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | уласкавлюючи | |
Минулий час | уласкавлювавши |