умилостивляти
УМИЛОСТИВЛЯТИ (ВМИЛОСТИВЛЯТИ), яю, яєш, рідко, недок., УМИЛОСТИВИТИ (ВМИЛОСТИВИТИ), влю, виш; мн. умилостивлять; док., перех., заст. Робити милостивим. [Милевський (витягає білета і подає їй ):] Чим маю вмилостивити розгніване божество? (Л. Укр., II, 1951, 33).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | умилостивляю | умилостивляємо |
2 особа | умилостивляєш | умилостивляєте |
3 особа | умилостивляє | умилостивляють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | умилостивляв | умилостивляли |
Жіночий рід | умилостивляла | |
Середній рід | умилостивляло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | умилостивляймо | |
2 особа | умилостивляй | умилостивляйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | умилостивлявши |