умолоти
УМОЛОТИ (ВМОЛОТИ), умелю, умелеш; мн. умелять; наказ. сп. умели; док., перех . 1. Подрібнити певну кількість зерна, перетворивши його на борошно, крупу тощо. Вмели гречки хоч на галушки (Сл. Гр.); Він підходить до сина, який, спочиваючи, сперся спиною на ясен. - У вітряку був, Дмитре? - У вітряку. Мама послала трохи пшениці вмолоти (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 40).
2. перен., розм. З апетитом з'їсти багато чого-небудь. Як я молодою бувала, по 40 вареників їдала; а тепер хамелю, хамелю, насилу 50 вмелю (Номис, 1864, № 8146).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | умелю | умелемо |
2 особа | умелеш | умелете |
3 особа | умеле | умелуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | умолов | умололи |
Жіночий рід | умолола | |
Середній рід | умололо | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | умелімо | |
2 особа | умели | умеліть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | умоловши |
умолот
УМОЛОТ (ВМОЛОТ), у, ч. Кількість зерна, одержана після молотьби; обмолочене зерно. - Служитиму я вам год, служитиму два й три, і що году прибавлятиму запораної толоки і ярини, а ви карбуйте собі копи, снопи і вмолот (Барв., Опов.., 1902, 307); - На зріст то вона [пшениця] й добра, та на умолот - не теє... (Мирний, II, 1954, 254).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | умолот | умолоти |
Родовий | умолоту | умолотів |
Давальний | умолотові, умолоту | умолотам |
Знахідний | умолот | умолоти |
Орудний | умолотом | умолотами |
Місцевий | на/у умолоті | на/у умолотах |
Кличний | умолоте | умолоти |
умолотити
УМОЛОТИТИ див. умолочувати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | умолочу | умолотимо |
2 особа | умолотиш | умолотите |
3 особа | умолотить | умолотять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | умолотив | умолотили |
Жіночий рід | умолотила | |
Середній рід | умолотило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | умолотімо | |
2 особа | умолоти | умолотіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | умолотивши |