унормовувати
УНОРМОВУВАТИ (ВНОРМОВУВАТИ), ую, уєш, недок., УНОРМУВАТИ (ВНОРМУВАТИ), ую, уєш, док., перех. Визначати, запроваджувати норму в чому-небудь. Незаперечною заслугою О. Павловського є те, що він першим спробував обгрунтувати та практично застосувати фонетичні принципи українського правопису і взагалі унормувати українську літературну мову (Нар. тв. та етн., 4, 1968, 67); - У суспільстві відбуваються такі неосяжно-великі процеси, людина поширила свої інтереси до грандіозного, людина виросла... а себе не опанувала, не внормувала, не освоїла... нутра (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 17).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | унормовую | унормовуємо |
2 особа | унормовуєш | унормовуєте |
3 особа | унормовує | унормовують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | унормовуватиму | унормовуватимемо |
2 особа | унормовуватимеш | унормовуватимете |
3 особа | унормовуватиме | унормовуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | унормовував | унормовували |
Жіночий рід | унормовувала | |
Середній рід | унормовувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | унормовуймо | |
2 особа | унормовуй | унормовуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | унормовуючи | |
Минулий час | унормовувавши |