урегулювання
УРЕГУЛЮВАННЯ (ВРЕГУЛЮВАННЯ), я, с. Дія за знач. урегулювати. Зроблено перші кроки в справі обмеження гонки озброєнь. Тривають пошуки шляхів урегулювання існуючих міжнародних конфліктів між державами (Ком. Укр., 6, 1975, 38); Врегулювання стоку Дніпра, створення каскаду великих водоймищ дозволить зрошувати на півдні України великі масиви родючих земель (Наука.., 7, 1961, 30).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | урегулювання | урегулювання |
Родовий | урегулювання | урегулювань |
Давальний | урегулюванню | урегулюванням |
Знахідний | урегулювання | урегулювання |
Орудний | урегулюванням | урегулюваннями |
Місцевий | на/у урегулюванні | на/у урегулюваннях |
Кличний | урегулювання | урегулювання |