успішність
УСПІШНІСТЬ, ності, ж . 1. Абстр. ім. до успішний; наявність успіхів у чомусь. На куртці [Івана] - значок за успішність в стрільбі (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 8); Нам приклади свідчать рясні й красномовні: Поспішність - успішності ворогом є, В ній те, що здається досягненням зовні, Недоліком внутрішнім часто стає (Перв., II, 1958, 358).
2. Ступінь засвоєння учнями знань, навиків. - У списку зазначено, яка успішність кожного в школі і хто яке навантаження виконує (Ів., Вел. очі, 1956, 92); В Марка сяяли очі.. - Це ось свідоцтво, що я закінчив дев'ятий клас на «відмінно», а це похвальна грамота за гарну успішність (Козл.,Весн. шум, 1952, 80).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | успішність | успішності |
Родовий | успішності, успішности | успішностей |
Давальний | успішності | успішностям |
Знахідний | успішність | успішності |
Орудний | успішністю | успішностями |
Місцевий | на/у успішності | на/у успішностях |
Кличний | успішносте | успішності |