устоятися
УСТОЯТИСЯ1 див. устоюватися.
УСТОЯТИСЯ2 (ВСТОЯТИСЯ), оюся, оїшся, док., діал. Устояти (у 3, 4 знач.). Я вже тоді почула, що не устоюся против сеї першої в моїм життю [житті] покуси (Фр., III, 1950, 105); Кожне створіння має свої окремі способи, щоб у боротьбі за існування устоятися (У. Кравч., Вибр., 1958, 270).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | устоюся | устоїмося |
2 особа | устоїшся | устоїтеся |
3 особа | устоїться | устояться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | устоявся | устоялися |
Жіночий рід | устоялася | |
Середній рід | устоялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | устіймося | |
2 особа | устійся | устійтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | устоявшись |