утомний
УТОМНИЙ (ВТОМНИЙ), а, е. 1. Те саме, що утомливий 1. Для дівчат наших буде корисно пробути тут тижнів два, шкода тільки, що шлях сюди такий довгий і втомний (Л. Укр., V, 1956, 231); Праця була хаотична, утомна і нецікава (Вас., Незібр. тв., 1941, 185); Це були довгі й важкі дні, сповнені тривоги і втомного чекання (Кучер, Чорноморці, 1956, 197).
2. рідко. Те саме, що утомлений 2. Іде з лісу брат Уляни.. Сестра його зустрічає, Втомні коні випрягає (Перв., З глибини, 1956, 209); Саме під вітряком стояла Зінька, як ішли [заарештовані] додому. Перестріла - побиті всі, у синяках, і хоч втомні, а й не спинились (Головко, II, 1957, 173).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | утомний | утомна | утомне | утомні |
Родовий | утомного | утомної | утомного | утомних |
Давальний | утомному | утомній | утомному | утомним |
Знахідний | утомний, утомного | утомну | утомне | утомні, утомних |
Орудний | утомним | утомною | утомним | утомними |
Місцевий | на/у утомному, утомнім | на/у утомній | на/у утомному, утомнім | на/у утомних |