утікачка
УТІКАЧКА (ВТІКАЧКА), и, ж. Жін. до утікач. Гей, сусіди дорогії! Наш куточок - запустів!.. Утекла дочка лози... Тра втікачку здоганяти... (Крим., Вибр., 1965, 274); Дуже спокушала думка постукати в вікно і попросити притулку. Але хто зна, чи добра душа зустріне втікачок (Хижняк, Тамара, 1959, 260); Здавалось їй, що як тільки ступить в це сяйво [від ліхтарів], то зразу ж усе село побачить: ось вона, утікачка (Зар., Світло, 1961, 15).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | утікачка | утікачки |
Родовий | утікачки | утікачок |
Давальний | утікачці | утікачкам |
Знахідний | утікачку | утікачок |
Орудний | утікачкою | утікачками |
Місцевий | на/у утікачці | на/у утікачках |
Кличний | утікачко | утікачки |