ушануватися
УШАНУВАТИСЯ (ВШАНУВАТИСЯ), уюся, уєшся, док., розм. Уникнути спокуси, небезпеки; уберегтися. Дядько почухав під брилем. -..Повіз пшеницю у город, та дала морока земляків побачить. Ну, звісно, у погріб... Ну, звісно... поналигувались.. Без копійки вернувсь. Не вшанувався, знаєш (Тесл., Вибр., 1950, 24).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ушануюся | ушануємося |
2 особа | ушануєшся | ушануєтеся |
3 особа | ушанується | ушануються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | ушанувався | ушанувалися |
Жіночий рід | ушанувалася | |
Середній рід | ушанувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ушануймося | |
2 особа | ушануйся | ушануйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | ушанувавшись |