факторинг
ФАКТОРИНГ, -у, ч., ек. 1. Різновид кредитування клієнта на значну суму з різним ступенем участі у виробничій діяльності фірми-кредитувальниці. 2. Купівля банком у клієнта права на виплати за борговими зобов'язаннями. 3. Придбання права вимоги з поставки товарів і надання послуг, прийняття ризику виконання таких вимог та інкасація цих вимог. 4. Договір, за яким одна сторона (фактор) передає або бере на себе зобов'язання передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) на платній основі, а клієнт відступає або бере на себе зобов'язання передати факторові ту грошову вимогу до третьої особи, яка випливає з відносин клієнта (кредитора) з цією третьою особою – боржником; предметом договору факторингу може бути як грошова вимога, строк платежу якої закінчився (наявна вимога), так і право на отримання коштів, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). 5. Різновид торговельно-комісійної операції, яка поєднується з кредитуванням оборотного капіталу клієнта. <> Експортний факторинг – авансування клієнтів-експортерів з боку фактор-компаній під майбутню виручку від експорту при одночасному наданні клієнтові повної гарантії від валютного та кредитного ризиків. Тихий факторинг – договір факторингу між клієнтом і фактор-банком, за яким клієнт передає банку копії рахунків по укладеним ним угодам з партнерами, а банк виплачує клієнтові 80% суми цих рахунків негайно; після одержання клієнтом від партнера всієї суми угоди клієнт розраховується з фактор-банком, повертаючи йому отриманий 80%-ий кредит і відсотки; якщо партнер клієнта не оплачує рахунок у встановлений строк, клієнт поступається своїми вимогами на оплату фактор-банку, що вживає заходів до стягнення грошей.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | факторинг | факторинги |
Родовий | факторингу | факторингів |
Давальний | факторингові, факторингу | факторингам |
Знахідний | факторинг | факторинги |
Орудний | факторингом | факторингами |
Місцевий | на/у факторингу | на/у факторингах |
Кличний | факторингу | факторинги |