фаянс
ФАЯНС, у, ч . 1. Мінеральна маса з особливих сортів глини з домішками гіпсу та інших речовин, що використовується для виготовлення керамічного посуду, статуеток і т. ін. Ось і кладовище з невисокими надгробними каменями з жовтого вапняку або блакитного фаянсу (Тулуб, Людолови, І, 1957, 416); Керамічний цех випустив досить великий асортимент декоративних ваз, вазочок для квітів, глечиків і попільниць з глини, виготовлених на гончарному крузі або відлитих з глини і фаянсу (Матеріали з етногр.., 1956, 15).
2. збірн. Вироби з такої маси, обпалені та вкриті поливою. Європейські гончарі виготовляли красивий глиняний посуд, уміли робити й білу поливу (глазур). Особливо майстерно виготовляли такий посуд в італійському місті Фаенца, якому фаянс і зобов'язаний своїм найменуванням (Розповідь.., 1970, 7); Саме керамікою називають всі речі з обпаленої глини - фарфор, фаянс, гончарні вироби (Знання.., 1, 1965, 14).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фаянс | фаянси |
Родовий | фаянсу | фаянсів |
Давальний | фаянсові, фаянсу | фаянсам |
Знахідний | фаянс | фаянси |
Орудний | фаянсом | фаянсами |
Місцевий | на/у фаянсі | на/у фаянсах |
Кличний | фаянсе | фаянси |
фаянсовий
ФАЯНСОВИЙ, а, е. Прикм. до фаянс. Фаянсова маса; // З якого виробляють фаянс (у 1 знач.). Фаянсова глина; // Який виробляє фаянс. Фаянсовий завод; // Зробл. з фаянсу (у 1 знач.). Пливе вихлястий дим з фаянсових люльок (Бажан, Вибр., 1940, 67); Фаянсовий посуд заповняв заглибини в різьблених стінах (Ірчан, II, 1958, 42).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | фаянсовий | фаянсова | фаянсове | фаянсові |
Родовий | фаянсового | фаянсової | фаянсового | фаянсових |
Давальний | фаянсовому | фаянсовій | фаянсовому | фаянсовим |
Знахідний | фаянсовий, фаянсового | фаянсову | фаянсове | фаянсові, фаянсових |
Орудний | фаянсовим | фаянсовою | фаянсовим | фаянсовими |
Місцевий | на/у фаянсовому, фаянсовім | на/у фаянсовій | на/у фаянсовому, фаянсовім | на/у фаянсових |