фонематичний
ФОНЕМАТИЧНИЙ, а, е, лінгв. 1. Прикм. до фонема. Українське письмо алфавітне, в ньому кожна графема, або буква, відповідає, як правило, окремій фонемі. Його називають ще звуковим, фонематичним (Сучасна укр. літ. м., І, 1969, 402); Фонематичний склад слова.
2. Те саме, що фонологічний. Фонематичний аналіз; Фонематична транскрипція.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | фонематичний | фонематична | фонематичне | фонематичні |
Родовий | фонематичного | фонематичної | фонематичного | фонематичних |
Давальний | фонематичному | фонематичній | фонематичному | фонематичним |
Знахідний | фонематичний, фонематичного | фонематичну | фонематичне | фонематичні, фонематичних |
Орудний | фонематичним | фонематичною | фонематичним | фонематичними |
Місцевий | на/у фонематичному, фонематичнім | на/у фонематичній | на/у фонематичному, фонематичнім | на/у фонематичних |