фіаніт
ФІАНІТ, -у, ч. Синтетичний кристал на основі оксидів цирконію і гафнію; фіаніти часто використовують в ювелірній справі; фіанітовими вставками можуть прикрашатися ювелірні вироби із золота; у біжутерії вони застосовуються для контрасту прозорості або кольору головної вставки (центру композиції), або як імітація діамантів; використовуються також у стоматології при керамічному напилюванні та у хімічній промисловості.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фіаніт | фіаніти |
Родовий | фіаніту | фіанітів |
Давальний | фіанітові, фіаніту | фіанітам |
Знахідний | фіаніт | фіаніти |
Орудний | фіанітом | фіанітами |
Місцевий | на/у фіаніті | на/у фіанітах |
Кличний | фіаніте | фіаніти |