фінка
ФІНКА1 див. фінни.
ФІНКА2, и, ж., розм. 1. Те саме, що Фінський ніж (див. фінський). Тягнирядно мовчки з-за халяви витяг фінку й перерізав вірьовки (Головко, II, 1957, 163); Тоська вийняв фінку з білою кістяною ручкою і спритним рухом угнав її гострим лезом у стіл (Тют., Вир, 1964, 362).
2. Те саме, що Фінська шапка (див. фінський).
3. Легка кільова шлюпка з гострим носом і кормою.
4. Північна порода коней, поширена у Фінляндії.
ФІНКА3, и, ж. Те саме, що фіна1. Через деякий час личинки перетворюються тут у білясті напівпрозорі міхурці завбільшки з горошину. Це - фінки; вони можуть довго залишатися у м'язах (Зоол., 1957, 26).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фінка | фінки |
Родовий | фінки | фінок |
Давальний | фінці | фінкам |
Знахідний | фінку | фінки, фінок |
Орудний | фінкою | фінками |
Місцевий | на/у фінці | на/у фінках |
Кличний | фінко | фінки |