халамидницький
ХАЛАМИДНИЦЬКИЙ, а, е, розм., зневажл., заст. Прикм. до халамидник. Христя подивилась кругом себе. «Оце той халамидницький притон!» - подумала і знов боязко озирнулася (Мирний, III, 1954, 369).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | халамидницький | халамидницька | халамидницьке | халамидницькі |
Родовий | халамидницького | халамидницької | халамидницького | халамидницьких |
Давальний | халамидницькому | халамидницькій | халамидницькому | халамидницьким |
Знахідний | халамидницький, халамидницького | халамидницьку | халамидницьке | халамидницькі, халамидницьких |
Орудний | халамидницьким | халамидницькою | халамидницьким | халамидницькими |
Місцевий | на/у халамидницькому, халамидницькім | на/у халамидницькій | на/у халамидницькому, халамидницькім | на/у халамидницьких |