церемоніймейстер
ЦЕРЕМОНІЙМЕЙСТЕР, а, ч., заст. Один з вищих придворних чинів, а також придворний у цьому чині, який наглядав за виконанням церемоніалу й керував палацовими церемоніями.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | церемоніймейстер | церемоніймейстери |
Родовий | церемоніймейстера | церемоніймейстерів |
Давальний | церемоніймейстерові, церемоніймейстеру | церемоніймейстерам |
Знахідний | церемоніймейстера | церемоніймейстерів |
Орудний | церемоніймейстером | церемоніймейстерами |
Місцевий | на/у церемоніймейстері, церемоніймейстерові | на/у церемоніймейстерах |
Кличний | церемоніймейстере | церемоніймейстери |