цинкований
ЦИНКОВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до цинкувати.
2. у знач. прикм. Покритий цинком; оцинкований. Всі теслі й столяри з села та околиці будували зайдам-легіонерам чепурні хати під цинкованою бляхою (Козл., Ю. Крук, 1957, 441); Воскресла ферма гомінка, видзвонює сріблом: заграли струни молока цинкованим відром (Гонч., Вибр., 1959, 343).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | цинкований | цинкована | цинковане | цинковані |
Родовий | цинкованого | цинкованої | цинкованого | цинкованих |
Давальний | цинкованому | цинкованій | цинкованому | цинкованим |
Знахідний | цинкований, цинкованого | цинковану | цинковане | цинковані, цинкованих |
Орудний | цинкованим | цинкованою | цинкованим | цинкованими |
Місцевий | на/у цинкованому, цинкованім | на/у цинкованій | на/у цинкованому, цинкованім | на/у цинкованих |