чауш
ЧАУШ1, а, ч. Правовий служитель, розпорядник у Туреччині. Мугаммед Герай ніколи не любив чаушів султана, постійних наглядачів за ханенком - нескореним вітром ханського роду (Ле, Хмельницький, І, 1957, 207).
ЧАУШ2, у, ч. Сорт столового винограду. Листатий чауш, або «волове око», як його в них звуть, буйно розрісся цієї весни, зав'язь на ньому багата, віщує добрі кетяги, великі грона (Гончар, Тронка, 1963, 50).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чауш | чауші |
Родовий | чаушу | чаушів |
Давальний | чаушеві, чаушу | чаушам |
Знахідний | чауш | чауші |
Орудний | чаушем | чаушами |
Місцевий | на/у чауші | на/у чаушах |
Кличний | чауше | чауші |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чауш | чауші |
Родовий | чауша | чаушів |
Давальний | чаушеві, чаушу | чаушам |
Знахідний | чауш, чауша | чауші, чаушів |
Орудний | чаушем | чаушами |
Місцевий | на/у чауші, чаушу, чаушеві | на/у чаушах |
Кличний | чаушу | чауші |