челеста
ЧЕЛЕСТА, и, ж., муз. Пластинковий ударно-клавішний інструмент, який утворює ніжні звуки, схожі на дзвін. Вельми контрастною [у Четвертій симфонії Б. Лятошипського] є поява ліричної, задумливої теми - соло англійського ріжка, м'який, оксамитовий тембр якого гарно виділяється на фоні флажолетів, розділених на дев'ять партій скрипок.. сріблястих блискіток челести (Мист., 5, 1965, 10).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | челеста | челести |
Родовий | челести | челест |
Давальний | челесті | челестам |
Знахідний | челесту | челести |
Орудний | челестою | челестами |
Місцевий | на/у челесті | на/у челестах |
Кличний | челесто | челести |