червонити
ЧЕРВОНИТИ, ню, ниш, недок., перех. Робити щось червоним, забарвлювати в червоний колір. Кров темними плямами виступає на штанях, червонить йому чорні великі руки (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 514); // Кидати червоний відсвіт на щось. Сонечко стоїть низько на заході й червонить своїм світлом гарячим спечений степ (Л. Укр., III, 1952, 476).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | червоню | червонимо |
2 особа | червониш | червоните |
3 особа | червонить | червонять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | червонитиму | червонитимемо |
2 особа | червонитимеш | червонитимете |
3 особа | червонитиме | червонитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | червонив | червонили |
Жіночий рід | червонила | |
Середній рід | червонило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | червонімо | |
2 особа | червони | червоніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | червонячи | |
Минулий час | червонивши |