чиркати
ЧИРКАТИ, аю, аєш, недок., перех. і неперех., розм. Те саме, що черкати1. Поклавши ногу на ногу, пан тільки те й робив, що чиркав сірником і затягувався пахучою цигаркою з товстим і довгим мундштуком (Добр., Ол. солдатики, 1961, 7); Чиркало об ручицю колесо (Мушк., Серце.., 1962, 7); Він механічно чиркав олівцем, і на аркуші все яскравіше і яскравіше вимальовувався профіль найдорожчої в світі людини (Збан., Сеспель, 1961, 123).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | чиркаю | чиркаємо |
2 особа | чиркаєш | чиркаєте |
3 особа | чиркає | чиркають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | чиркатиму | чиркатимемо |
2 особа | чиркатимеш | чиркатимете |
3 особа | чиркатиме | чиркатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | чиркав | чиркали |
Жіночий рід | чиркала | |
Середній рід | чиркало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | чиркаймо | |
2 особа | чиркай | чиркайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | чиркаючи | |
Минулий час | чиркавши |