чотирнадцятеро
ЧОТИРНАДЦЯТЕРО, тьох, числ. збірн. Чотирнадцять (уживається з іменниками чоловічого роду, що означають сукупність істот різної статі, іменниками середнього роду, що означають назви істот та речей, а також з особовими займенниками в множині). [Віталій:] Мені нема за що, люде добрі, дякувать, я й сам на готовім братовім ґрунті сидю та ще й чотирнадцятеро своїх дітей годую (К.-Карий, II, 1960, 171).
ВІДМІНОК | ОДНИНА |
---|---|
Називний | чотирнадцятеро |
Родовий | чотирнадцятьох |
Давальний | чотирнадцятьом |
Знахідний | чотирнадцятеро, чотирнадцятьох |
Орудний | чотирнадцятьма, чотирнадцятьома |
Місцевий | на/у чотирнадцятьох |