шанований
ШАНОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. і теп. ч. до шанувати. Вельмишановний Добродію, Панасе Яковичу! .. Ви,.. найбільш шанований мною письменник український, сила й краса літератури нашої (Коцюб., III, 1956, 195); Хто б міг подумати, що цей шанований гімназичною адміністрацією професор, веселий балакун і пияк, має якісь таємні зв'язки з бориславськими ріпниками (Кол., Терен.., 1959, 69); У будинку жерця знайдено рештки архітектурного оформлення, глиняні й мармурові скульптури шанованих в Ольвії богів та богинь (Наука.., 12, 1965, 9).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | шанований | шанована | шановане | шановані |
Родовий | шанованого | шанованої | шанованого | шанованих |
Давальний | шанованому | шанованій | шанованому | шанованим |
Знахідний | шанований, шанованого | шановану | шановане | шановані, шанованих |
Орудний | шанованим | шанованою | шанованим | шанованими |
Місцевий | на/у шанованому, шанованім | на/у шанованій | на/у шанованому, шанованім | на/у шанованих |