шарманщик
ШАРМАНЩИК, а, ч. 1. Той, хто грає на шарманці; мандрівний музика з шарманкою. Багато, багато пісень знала Маринка. Вона чула їх змалку від своєї матері, вона переймала їх від мандрівних шарманщиків, вона ловила їх всюди (Жур., Вечір.., 1958, 251).
2. перен., зневажл. Той, хто багато, надокучливо говорить чи грає.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шарманщик | шарманщики |
Родовий | шарманщика | шарманщиків |
Давальний | шарманщикові, шарманщику | шарманщикам |
Знахідний | шарманщика | шарманщиків |
Орудний | шарманщиком | шарманщиками |
Місцевий | на/у шарманщику, шарманщикові | на/у шарманщиках |
Кличний | шарманщику | шарманщики |