шмагонути
ШМАГОНУТИ, ну, неш, док., однокр., перех. і неперех. Підсил. до шмагнути.- Озирнувся - нема нікого, тихо; от я і почав рубать: цюк раз, цюк удруге, заміривсь утрете, а мене як шмагоне щось лозиною (Стор., І, 1957, 211); Тьотя Груша шмагонула спересердя коня і порівнялась з вершниками (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 225); В словах дівчини вловив [дід Влас] той самий найпекучіший докір, котрим його допіру шмагонув і старий Ярош (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 48).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шмагону | шмагонемо |
2 особа | шмагонеш | шмагонете |
3 особа | шмагоне | шмагонуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | шмагонув | шмагонули |
Жіночий рід | шмагонула | |
Середній рід | шмагонуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шмагонімо | |
2 особа | шмагони | шмагоніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | шмагонувши |