шматина
ШМАТИНА, и, ж., розм. 1. Кусок, клапоть тканини (перев. старої, зношеної); ганчірка. Бережно обвила вона письмо в папір і в шматину (Фр., III, 1950, 439); Склав; [Альоша] кінці шматини навхрест; зав'язав їх і підняв вузол (Мик., II, 1957, 181); Дарина затулила якоюсь шматиною вибиті шибки (Головко, А. Гармаш, 1971, 358); Дід не відповів. Він довго длубався у спідній кишені, вийняв чисту шматину, розгорнув її (Кучер, Дорога.., 1958, 226).
2. рідко. Те саме, що шматок 1. Від залізної шматини відскакують іскри, вона розтягається в довжину, тоншає (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 200).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шматина | шматини |
Родовий | шматини | шматин |
Давальний | шматині | шматинам |
Знахідний | шматину | шматини |
Орудний | шматиною | шматинами |
Місцевий | на/у шматині | на/у шматинах |
Кличний | шматино | шматини |