шпарко
ШПАРКО. Присл. до шпаркий. Прокіп Іванович став прикажчиком, а я ключником. 1 як-то воно шпарко здіялось! (Стор., І, 1957, 187); Твердою ходою, забувши на втому, шпарко подався він у той бік, звідки чутно було Савченків голос (Коцюб., І, 1955, 209); Побагато набирають [легені] сіна, шпарко кидають вилами, завалюють Анничку там, на вершку (Хотк., II, 1966, 341); - Пішли! - промовив він, шпарко стаючи на ноги. - Засиділись ми в тебе, Титане (Досв., Вибр., 1959, 340); Біля самого майдану натовп натрапив на танцюристів, що шпарко віддирали гопака (Тулуб, Людолови, І, 1957, 467); Обома руками тримає [поручик Нольде] перед очима книгу, і очі його шпарко бігають з рядка на рядок (Смолич, Мир.., 1958, 160); Зненацька з другого берега шпарко ударили кулемети, випалили з гармат танки (Збан., Між.. людьми, 1955, 34); Дощ посипав шпарко і рясніше (Смолич, І, 1947, 187); Як почала вона говорити, то й за себе все сказала, і за нас.. Та так-то хутко та шпарко! (Вовчок, І, 1955, 45); - Згадай: у яких ми злиднях жили, в якій нужді гибіли, та ніхто про нас не скаже слова лихого... А тепер і достатки... - Не ваше діло! - шпарко переб'є її Чіпка (Мирний, II, 1954, 291); // у знач. присуди, сл. Не тільки подякував, а й натякнув [Петро]: - Буде шпарко комусь - не прогнівайтесь. Для загального добра робимо! (Рудь, Гомін.., 1959, 88).
шпарка
ШПАРКА, и, ж. Зменш. до шпарина. І справді, ледво [ледве] Вовк крізь шпарку пропхався до хліва, почула його Свиня та й як закричить! (Фр., IV, 1950, 87); "Згодом звикла [Павлина] до того, що крізь шпарку кухонних дверей, коли б не прокинулась серед ночі, пробивався прут світла (Вільде, Сестри.., 1958, 338); Ключ, який Гізела намагалася вставити в шпарку, з дзенькотом упав на кам'яні плити (Загреб., Шепіт, 1966, 150); [К у ц:] Справи інституту передати докторові наук Воронюку. (Пауза ). Значить, амба. Цей у кожну шпарку загляне (Мороз, П'єси, 1959, 220); З-під ніг на толоці вистрибували потривожені коники, утікали в шпарки зелені ящірки (Панч, Гарні хлопці, 1959, 95); 3 гілки на гілку перелітають табунцем синиці - обнишпорюють кожну шпарку в корі дерев (Збан., Сеспель, 1961, 380); Ми стоїмо гранітним монолітом У честі й дружбі вірні, як брати. Це знає ворог і підступно мітить Хоч щілину, хоч шпарку десь знайти (Гірник, Стартують.., 1963, 36).
Замкова шпарка - те саме, що Замкова шпарина (див. шпарина). Захар Лукич і Круть, відштовхуючи один одного, заглядають у замкову шпарку (Піде., Жарти.., 1968, 37).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шпарка | шпарки |
Родовий | шпарки | шпарок |
Давальний | шпарці | шпаркам |
Знахідний | шпарку | шпарки |
Орудний | шпаркою | шпарками |
Місцевий | на/у шпарці | на/у шпарках |
Кличний | шпарко | шпарки |