шпорник
ШПОРНИК, а, ч. Робітник, який виготовляє шпори (у 1 знач.).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шпорник | шпорники |
Родовий | шпорника | шпорників |
Давальний | шпорникові, шпорнику | шпорникам |
Знахідний | шпорника | шпорників |
Орудний | шпорником | шпорниками |
Місцевий | на/у шпорнику, шпорникові | на/у шпорниках |
Кличний | шпорнику | шпорники |