штихель
ШТИХЕЛЬ, я, ч., спец. Різальний ручний інструмент, який застосовується в гравіруванні і як різець для обточування дрібних деталей. Загострені голки та штихелі лежали напохваті. В'язальна спиця, вбита в ручку від старого пензля, ходила по мідній дошці. Тарас, працюючи, співав. Рисував по металу українську дівчину (Ільч., Петерб. осінь, 1956, 73); Перед гравіруванням, як і перед карбуванням, на річ переносили малюнок, який потім вирізували спеціальним різцем - штихелем (Укр. золотарство.., 1970, 37).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | штихель | штихелі |
Родовий | штихеля | штихелів |
Давальний | штихелеві, штихелю | штихелям |
Знахідний | штихель | штихелі |
Орудний | штихелем | штихелями |
Місцевий | на/у штихелі | на/у штихелях |
Кличний | штихелю | штихелі |